У цій статті я розповім вам все про те, де в Берліні збирати полуницю самому, а також поділюся своїм досвідом. ще тут ви знайдете відео, де я відвідую полуничні поля.
Часом згадую дитинство, коли влітку я з ранку до вечора була на дачі і допомагала бабусі спочатку копати землю, потім садити, потім прополювати, ну і, звичайно ж, збирати овочі, ягоди та фрукти, які завдяки великій праці та догляду опинялися в наших кошиках, цеберках або цілих ящиках. А що згадувати його, дитинство? Чи не простіше взяти та організувати його собі зараз? Так і зробимо — вирушаємо за полуницею!
Поле Фалькензе
Як дістатися до поля на Falkense (Falkensee)
До місця призначення їхати трохи більше години, в залежності звідкіля ви будете добиратися. Метро, регіональний поїзд, автобус, і ми вже там, в районі Фалькензе (Falkensee).
2. Сідаємо на автобус 337 у бік Шпандау, проїжджаємо 4 зупинки, і ми вже біля ягідного саду.
Підходимо до намету, там нас зустрічає жінка і одразу питає, чи є у нас якась тара, куди ми хочемо збирати полуницю. У нас із собою нічого не було, тому ми придбали зручний картонний кошик і пішли збирати ягоди. Поле було одне, велике та самотнє. Десь на відстані ми побачили тільки пару людей і все. То був будній день. На вихідні, як нам розповіла продавчиня, приїжджає багато людей. Частіше вона баче тут багато сімей з дітьми. А після напливу людей, угіддя закриваються, полуниця відпочиває пару днів, дозріває і потім поля знову готові зустрічати відвідувачів..
Яка там полуниця?
Кущі полуниці були великі, сповнені великими ягодами. Око не могло затриматися на конкретному кущі і перестрибувало з одного на інший, не даючи спокійно собі сісти в одному місці і позбирати ягідки. Не встигнувши поснідати вдома, ми тільки так хапали ягоди з кущів, не завжди встигаючи обполоснути їх водою. Ягоди були чисті, гарні, так і манили до себе. Звісно, що бранденбурзьких полях дозволяється ласувати плодами скільки заманеться. Ви платите за вхід 2 євро і після цього їжте на місці скільки хочете і набирайте із собою скільки душі завгодно. Полуниці вистачає на всіх!
Скільки це коштує?
Вдосталь наївшись і набравши необхідну кількість полуниці (у мене вийшло два кілограми), заплативши за неї (вийшло близько 10 євро, у розрахунку 4.80 євро за кілограм) ми вирушили у зворотний шлях, по дорозі зазирнувши на прекрасне нове озеро, яке знаходиться у 15 хвилинах пішки від поля. Там можна скупатися, позасмагати чи просто полежати в тиші біля води.
Відео з поля Фалькензе
Поле Шенфліс (Schönfließ)
Через три дні моя полуниця закінчилася, тому що я їла її з молоком і цукром на сніданок, обід і вечерю, тому мені потрібно було знову поповнювати запаси. Якщо вперше ми були на заході від Берліна, то зараз я вирішила вирушити на північ, на ягідне поле Шонфліс (Schönfließ). Їхати було також не дуже далеко: поїздка зайняла трохи більше ніж годину. Доїхавши до станції Schönfließ потрібно було прогулятися близько 2 кілометрів до ягідного поля. Дорогою я зустріла коней, які мило жували траву і не наважувалися підійти ближче для знайомства. Дехто все ж наважився і почав жувати траву поруч зі мною, а хтось навіть без зазріння совісті справив свою потребу… Але не про це.
Яка полуниця на полі Шенфліс?
На сайті було написано, що після приїзду на необхідну станцію, ми побачимо вказівники, їх я, на жаль, не виявила і пішла навігатором, зробивши невеликий гак. Прийшовши на місце, мені зважили мою тару і дали квитанцію, яку треба буде показати при зважуванні повного кошика. Поле було величезне! Я не знала, куди йти. Ліворуч, де виднілося кілька людей, уперед, де було більш-менш вільно чи праворуч, де знову ж таки було кілька людей. Я вирішила оминути все. І не дарма. На кожному полі були свої особливості, але їх поєднувало одне — полуниця була зовсім невелика.
Відео з поля Шенфліс
Порівняння полів на Фалькензе та Шенфліс
На Фалькензі, як я вже наголошувала, полуниця була велика, сортова. Тут дуже маленька, а ще й заросла бур’янами, недостатньо чиста, тому візьміть воду, щоб її добре промити. На найдальшому правому полі було найбільше полуниці, там можна було сісти і збирати деякий час на одному місці. На інших же полях все більше зустрічалося бур’янів, полуниця ставала дедалі меншою, а десь навіть була зростом із суницю.
Іноді мені здавалося, що це справжнісінька суниця, за смаком, на жаль, не змогла точно визначити. Кошик таки я набрала і пішла розплачуватися. За 2,5 кг полуниць вийшло близько 12 євро. Може вам здатися дорого, але хороша сортова полуниця із землі Бранденбург продається в Берліні за 4-5 євро за кілограм, тому виходить, що на полях можна зібрати вдвічі дешевше.
Зворотній шлях я скоротила. Знову пройшла повз коней, привіталася з ними, затрималася ненадовго, тому потім довелося півкілометра бігти на електричку, бо ходять вони разів на двадцять хвилин. Удома я сховала полуницю у холодильник, залишивши кілька ягідок собі на вечір. Запас на тиждень забезпечено. Я задоволена.
Якщо їхати з центру, то дорога займає приблизно однаковий час, близько години. Тому приїжджайте і насолоджуйтеся надзвичайно смачними плодами, адже це можна зробити лише у червні та у липні, у полуничний сезон. Приємно, що незважаючи на коронавірус, поля не закрили і вони продовжують працювати у звичному ритмі.
Полуничне поле Хофладен
Як то кажуть, якщо вже дорвався до полуниці, тепер не відтягнеш. Зібралися ми з подругами і вирішили поїхати позбирати полуниці. Думаємо, поїдемо до ягідного саду Фалькензе (Falkensee), місце перевірене, гарне. Доїхали ми туди, а там раптом виявилося все закрите, хоч на сайті не було жодної інформації про це. Ось тому, якщо можливо, завжди потрібно дзвонити та запитувати актуальну інформацію. Але це не проблема.
На щастя, це не єдине ягідне поле у Фалькензі. Ми вирушили неподалік до села Dallgow-Döberitz (Деберіц), на ферму Hofladen Falkensee. Повернувшись на вокзал Фалькензе, і пройшовши 2 км вулицею Далльгоер, ми опинилися на фермі Фалькензе (також можна проїхати пару зупинок від головного вокзалу Фалькензе на 604 автобусі у напрямку Potsdam, але йти хвилин 10 все одно доведеться). Важливо не плутати, коли я була на ягідному полі, це був ягідний сад Фалькензее (Berliner Beerengarten), тепер же це ферма, фермерський магазин Фалькензе (Hofladen Falkensee).
Коли ми туди приїхали, залишалася одна година до закриття, і ми швидко, озброївшись кошиками, напали на полуницю. Це місце виявилося ще прекраснішим! Народу було зовсім небагато. Полуниця велика, соковита, дуже чиста, ідеального почервоніння (якщо таке існує). За годину ми встигли вдосталь поїсти полуниці, назбирати кошик і зробити кілька спільних фотографій. Там точно варто побувати!
Посилання на сайт: http://www.hofladen-falkensee.de/
Ягідний сад Гатів
Наступного разу, побувавши вже на трьох полях, не шукаєш чогось нового, а їдеш на перевірене. Так і ми вирішили відправитися на ферму Фалькензе, де була найсмачніша полуниця у Берліні, великі поля, трохи народу. Але … заміський поїзд у Фалькензе скасували, що в Німеччині буває часто, і ми стали обмірковувати, яке полуничне поле можна відвідати неподалік метро Зоологічного саду (S, U-Bahn Zoologischer Garten) і знайшли.
Як дістатися до саду Гатів
Сідаємо на автобус X34 у напрямку Kladow, їдемо трохи більше півгодини, виходимо біля Гатовської церкви (Gatow Kirche), пару хвилин і ви в ягідному саду Гатов (Beerengarten Berlin Gatow). На цьому полі ми побули довше, тому зробили відео, в якому ви можете побачити як пройти до поля, ціни, години роботи, і звичайно, як ми весело збираємо полуницю. Полуниця тут мені здалася дуже червоною, прямо бордовою, можливо такий сорт. Побувати там також варто. Великі поля, можна збирати до середини літа полуницю, потім до середини-кінця серпня лохину. Народ є, але ніхто один одному не заважає і кожен іде з повним кошиком, не кажучи вже про живіт.
Посилання на сайт: https://www.dah-gruppe.de/beerengaerten/
Відео з поля Гатов
Якщо цікаво можете подивитись відео, де я у вигляді блогу показала і розповіла що це за поле і з чим його їдять)
Ягідне поле Ораніенбург
Ось і добігає кінця ягідний сезон! Тож шкода, навіть не віриться, що до весни наступного року не побуваєш на полях. Заглянула я на перевірений вже багато разів сайт https://www.dah-gruppe.de/beerengaerten/ і ойкнула. Там значилося:
Щоб зорієнтуватися: 20 серпня – останній день для збирання ягід у 2020 році.
Не роздумуючи, я зібралася і одразу вирушила востаннє цього року на ягідне поле. У Шенфлісі я вже була, тому шлях лежав на Оранієнбург.
Як дістатися до поля в місті Оранієнбург
2. У місті пересідаємо на автобус 824 у напрямку S Hennigsdorf Bhf і виходимо на четвертій зупинці Oranienburg, Umspannwerk.
3. Кілька хвилин пішки в напрямку автобуса, слідуючи вказівникам, і ми на ягідному полі Оранієнбурга.
Полуниця вже давно закінчилася, але залишалася лохина. Зазвичай вхід на це ягідне поле в Оранієнбурзі коштує 2 євро, але мене пустили безкоштовно, раз був останній день, та й була я там зовсім одна на великому полі. Лохини вже залишалося зовсім небагато, тому насамперед я почала їсти ягідки, і тільки потім, коли наїлася, вирішила трохи позбирати. Сонце пекло надзвичайно, тому на цьому полі я була зовсім недовго, але кошик з лохиною вагою 500 грам я набрала, заплативши за неї близько 4 євро. Сезон закінчено, можна зі спокійною совістю сказати: «Запаслися вітамінами до наступного року»!
Розкажіть про свій досвід, буде дуже цікаво дізнатися, яке поле ви відвідали, і що вас найбільше вразило на німецьких ягідних полях. Якщо ви ще не побували там, приїжджайте на будь-яке з описаних полів, одні, з друзями або сім’єю. Тут можна відчути себе як на селі, поласувати ягодами прямо з куща і просто чудово провести час.
Важливо: дивіться за оновленнями на сайті, а краще відразу зателефонуйте на ферму, щоб дізнатися чи відкриті вони. Можете взяти з собою тару, в яку збиратимете полуницю, якщо ж немає бажання нічого з собою брати, то на місці ви можете придбати недорогі кошики для збору ягід. Приємного вам проведення часу!
